Важкість у животі

важкість у животі

Важкість у животі – це поширений симптом, на який скаржаться хворі з гастроентерологічною патологією. Епізодична поява неприємного відчуття в області живота, що пов’язана з порушенням харчування (переїдання, великі перерви між прийомами їжі та ін.) не є патологією. Надмірне розтягування порожнини шлунка великим об’ємом їжі порушує нормальну перистальтику ШКТ і супроводжується важкістю в животі.
Постійний дискомфорт у животі, який виникає відразу після їжі або вранці натще, наявність інших розладів травлення (відрижка, печія, нудота, запор або пронос) і загальне погіршення стану (загальна слабкість, підвищення температури, зниження апетиту) вимагає консультації досвідченого фахівця.

Причини важкості в животі

Важкість у животі може виникати за таких хвороб шлунково-кишкового тракту:

  • виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (їжа подразнює патологічні вогнища і викликає неприємні відчуття);
  • гастрит, особливо атрофічний тип (важкість у животі виникає навіть у разі вживання невеликої кількості їжі, оскільки через атрофію залоз шлунка знижується рівень ферментів);
  • патологія гепатобіліарної зони (гепатит, неалкогольна хвороба печінки, холецистит, жовчнокам’яна хвороба тощо);
  • патологія підшлункової залози;
  • харчова непереносимість;
  • функціональна диспепсія – порушення основних процесів травлення без морфологічних змін в органах;

З ряду причин важкість у животі може посилюватися внаслідок:

  • неправильного харчування (великі порції їжі, переїдання, особливо на ніч, переважання в раціоні холодних страв, зловживання смаженою, жирною їжею, вуглеводами, прянощами, великі перерви між прийомами їжі);
  • ожиріння (особливо за абдомінальним типом);
  • зловживання алкогольними напоями;
  • куріння;
  • стресу;
  • вагітності (за рахунок збільшення внутрішньочеревного тиску);
  • малоактивного способу життя.

Діагностика важкості в животі

Оскільки цей симптом можуть супроводжувати як функціональні стани, так і органічні захворювання, лікар, перш за все, ретельно опитує пацієнта, детально збираючи анамнез. Особлива увага звертається на характер харчування і, за необхідності, проводиться його корекція.

Також пацієнтові призначають додаткові діагностичні дослідження:

  • загальний аналіз крові та сечі;
  • біохімічний аналіз крові;
  • обов’язково рекомендується дослідження на наявність або відсутність у пацієнта інфекції Хелікобактер пілорі;
  • УЗД органів черевної порожнини;
  • за необхідності, ендоскопічні дослідження (ЕГДС, колоноскопія).

Методи лікування важкості в животі

Лікування станів, що супроводжуються важкістю в животі, складається з базисних рекомендацій (раціональне і збалансоване харчування, зміна та корекція способу життя), а також медикаментозної терапії, яка підбирається і призначається індивідуально відповідно до встановленого діагнозу.

Цей сайт використовує cookies для більш комфортної роботи користувача. Продовжуючи перегляд сторінок сайту, ви погоджуєтесь з використанням файлів cookies.
X