Гіркота у роті

Горечь во рту

Травлення – це процес механічної та хімічної обробки їжі, в ході якої організм отримує необхідні йому поживні речовини, вітаміни та мікроелементи. Усі етапи переробки їжі проходять за участю певних речовин – ферментів. Деякі з них синтезуються підшлунковою залозою, деякі – клітинами шлунка. Важлива роль у забезпеченні нормального травлення відводиться жовчі – речовини, що синтезується гепатоцитами (клітинами печінки). Вона сприяє розщепленню жирів, всмоктуванню поживних речовин у кров, а також створює сприятливе середовище для дії ферментів підшлункової залози.

Сама жовч являє собою ​​жовту, коричневу або зелену речовину, дуже гірку на смак. За нормальної роботи шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і печінки вона виділяється в дванадцятипалу кишку, де виконує свою основну функцію.

При станах, які супроводжуються надмірною продукцією жовчі, порушенням моторики ШКТ з потраплянням вмісту тонкого кишечника у верхні відділи травного тракту, може виникати гіркота в роті.

Якщо цей симптом виник одноразово і не супроводжується іншими клінічними ознаками з боку ШКТ (печія, біль у животі, здуття живота, нудота, блювання), то виникнення гіркоти у роті можна вважати реакцією організму на похибки в дієті (переїдання, зловживання жирною їжею або продуктами, що активізують викид жовчі). У разі, якщо людина відзначає гіркоту в роті, біль у животі (частіше в правому боці) та інші ознаки порушення травлення, потрібно звернутися до лікаря. Неприємний присмак у роті може виникати вранці, вдень, ввечері, після їди, або турбувати пацієнта постійно.

Причини виникнення гіркоти у роті

Основна причина відчуття гіркоти у роті – це потрапляння вмісту дванадцятипалої кишки (у якій в нормі наявна жовч) у стравохід і порожнину рота.

Така ситуація може виникати за різних захворювань:

  • хвороби печінки (гепатит, цироз);
  • патології жовчного міхура (холецистит, жовчнокам’яна хвороба);
  • хвороби жовчовивідних шляхів (холангіт, стеноз проток, дискінезія жовчовивідних шляхів);
  • функціональні захворювання органів ШКТ;
  • інфекційні захворювання (лямбліоз, гельмінтози);
  • ендокринні захворювання (цукровий діабет, хвороби щитоподібної залози);
  • онкологічні захворювання.

Після того як жовч синтезувалася в печінці, вона накопичується в жовчному міхурі, який є своєрідним резервуаром. Викид жовчі здебільшого провокується прийомом їжі. Склад і кількість вживаних продуктів впливають на інтенсивність цього процесу. Жирна їжа більше провокує викид жовчі, у порівнянні з овочами. На роботу гепатобіліарної системи також впливають другорядні чинники: фізичне навантаження, стрес, паління. Надмірне фізичне або емоційне напруження може супроводжуватися викидом жовчі та появою гіркоти у роті.

Діагностика гіркоти у роті

Діагностика охоплює лабораторні аналізи та інструментальні дослідження:

  • загальний аналіз крові та сечі;
  • аналіз калу на яйця гельмінтів;
  • біохімічний аналіз крові;
  • аналіз крові на вірусні гепатити;
  • УЗД органів черевної порожнини;
  • ендоскопічні дослідження (ЕГДС).

Лікування гіркоти у роті

Для ліквідації гіркоти у роті потрібно усунути першопричину її появи. Для цього призначається специфічне для кожної патології лікування:

  • за вірусних гепатитів – антивірусна терапія;
  • за патології жовчовивідних шляхів – холеретики, холекінетики;
  • у разі холециститу – протизапальна терапія;
  • за гастриту з наявністю бактерії (H. pylori) – ерадикаційна терапія із застосуванням антибіотиків.

При лікуванні всіх хвороб, що супроводжуються гіркотою в роті, важливо дотримуватися дієти з обмеженням жирної їжі та продуктів, які негативно впливають на роботу жовчного міхура та жовчовивідних шляхів.

Цей сайт використовує cookies для більш комфортної роботи користувача. Продовжуючи перегляд сторінок сайту, ви погоджуєтесь з використанням файлів cookies.
X