Цитологічне дослідження

Цитологічне дослідження дозволяє ідентифікувати патологічні зміни клітин ще на ранніх стадіях розвитку, оскільки основним об’єктом вивчення є дрібні клітинні структури, а саме: ядро, цитоплазма, мітохондрії, а також визначення ядерно-цитоплазматичного співвідношення, яке є дуже важливим показником. Аналіз будови клітин виконується за допомогою потужних мікроскопів з великою роздільною здатністю і високою якістю оптичних деталей.

Цитологічний аналіз проводять з метою проведення скринінгу онкологічних захворювань, для верифікації форми патологічного процесу (проліферативний, атрофічний, атиповий, запальний, аутоімунний), ефективності проведеного лікування шляхом виявлення регресу захворювання, для контролю динаміки змін в клітинах.

Як проходить цитологічне дослідження

Першим етапом, без якого цитологічне дослідження неможливе, є отримання необхідного матеріалу.

Детальному вивченню підлягають:

  • Рідкі речовини людського організму: кров, лімфа, мокрота, сеча, ліквор, секрет залоз, блювотні маси, змиви з органів (в основному, після проведення ендоскопії), мазки (ротової порожнини, шийки матки та ін.), серозна рідина з плевральної порожнини , перикарда і суглобів, амніотична рідина.
  • Відбитки тканин, які беруться для цитологічного дослідження.
    Матеріал, отриманий шляхом аспіраційної біопсії.

Цитологічний аналіз заснований на властивості різних елементів клітин накопичувати певні речовини, які використовуються лікарем-лаборантом для проведення дослідження. Як результат, під мікроскопом видно барвисту картину будови клітини, на якій кожна її структура забарвлюється в конкретний колір, або навіть світиться. Таким чином, можна чітко діагностувати наявність дефектів найдрібніших структур, зрозуміти порушення функції макроорганізму на мікроскопічному рівні.

Види дослідження

Залежно від методів забору біологічного матеріалу, існують такі види цитологічного аналізу:

  • Цитологічне дослідження ендоскопічного матеріалу: біоптат отримують у процесі виконання ендоскопії шлунково-кишкового тракту, бронхіального дерева та інших органів, які підлягають огляду ендоскопом.
  • Цитологічне дослідження пункційного матеріалу, який отримують у результаті виконання через шкіру тонкоголкової пункції порожнин тіла, органів або поверхневих пухлин, найчастіше під контролем ультразвукового дослідження. Окремо слід виділити тонкоголкову біопсію підшлункової залози під час ендоскопічного ультразвукового дослідження цього органу. Цей вид біопсії дозволяє взяти зразок з найбільш важкодоступних місць (заочеревинного простору, кістки, середостіння та ін.).
  • Цитологічне дослідження матеріалу, отриманого в ході оперативного втручання з метою виключення аномалій клітинної будови.
  • Цитологічне дослідження ексфоліативного матеріалу — вивчення біологічних речовин з поверхні ран або виразок, секрету залоз, транссудатів і ексудатів, промивних вод, слизу, мокротиння.

Методи цитологічного аналізу

Проведення цитологічного дослідження вимагає використання спеціальної апаратури і реактивів. Залежно від виду обладнання і особливостей процедури, розрізняють такі методи аналізу:

  1. Світлова мікроскопія є найпростішою методикою вивчення клітин. Використання простого оптичного мікроскопа дає можливість вивчити загальну будову клітини. Для визначення функціональної здатності органел застосовують різноманітні реактиви та освітлення. Тому світлову мікроскопію можна розділити на кілька методів, а саме: флуоресцентну, поляризаційну, фазово-контрастну, ультрафіолетову, інтерференційну мікроскопію, мікрофотографування, різновиди світлого й темного поля. Тривале спостереження за клітиною крізь мікроскоп дозволяє побачити процеси її життєдіяльності. Ця методика є найпопулярнішою і відносно простою.
  2. Електронна мікроскопія дозволяє ідентифікувати найдрібніші складові клітини, оскільки здатна збільшувати зображення до 550 000 разів. Перед мікроскопією взятий матеріал обробляють реактивами, які містять важкі метали. Принцип роботи з електронним мікроскопом полягає в тому, що замість променів світла (як в оптичному мікроскопі) в магнітному полі між катодом і анодом рухаються електрони, які фокусуються за допомогою лінз і по-різному затримуються структурами клітин. На люмінесцентному екрані лікар-лаборант отримує чорно-біле зображення досліджуваної ділянки. Цей винахід науки і техніки зробив справжній прорив у цитології, оскільки людське око змогло оцінити форму, розміри, молекулярну структуру й функцію клітин.
  3. Методика мічених атомів заснована на впровадженні реактиву з радіоактивним ізотопом у клітину. Речовина, яка використовується з метою вивчення біохімічних процесів у клітині, є природною сполукою, де змінений тільки одним атом. З його допомогою можна оцінити число молекул ДНК, проникність оболонки, в яких клітинних структурах проходить інтенсивний обмін речовин, шляхи, способи і час перенесення поживних речовин в кожній окремо взятій клітині.
  4. Вивчення фіксованих об’єктів. Матеріал обробляють (формаліном, різноманітними спиртовими розчинами) і забарвлюють специфічними барвниками, тропними до певних клітинних органел. Таким чином, лікар-лаборант отримує різнокольорову картину, що дозволяє судити про морфологічну картину клітини та її метаболізм.
  5. Центрифугування використовується з метою вивчення окремих структур, які різняться між собою за щільністю. У процесі швидкого обертання, лікар отримує матеріал, яких складається з декількох шарів.

Результати

Після проведення цитологічного дослідження біологічного матеріалу лікар-лаборант складає висновок. В інтерпретацію результату аналізу входять: детальний опис структурних елементів клітини, імовірний діагноз і рекомендації.

Лікарі Послуги