Видалення поліпів (поліпектомія)

Поліп – це аномальне розростання тканини у вигляді доброякісного новоутворення, яке може бути на вузькій ніжці або широкій основі. Вони можуть утворюватися в будь-якому органі людського організму, де є слизова оболонка (весь шлунково-кишковий тракт, жовчний і сечовий міхур, додаткові пазухи носа, та ін.). Самі по собі поліпи можуть не нести загрози, але можливий процес їх трансформації в злоякісну пухлину. З метою запобігання малігнізації, виявлені в процесі ендоскопічного дослідження поліпи підлягають видаленню (поліпектомії).

Поліпи в шлунку

Утворенню поліпів у шлунку сприяють: хронічний гастрит, бактеріальна інфекція (особливо наявність Helicobacter pylori), генетична схильність, куріння, нераціональне харчування, тривале вживання медикаментів.

У шлунку можуть виникнути такі види поліпів:

  • гіперпластичні;
  • запальні фіброзні поліпи;
  • поліпи фундальних залоз;
  • аденоматозні.

Клінічні прояви поліпа шлунка зустрічаються дуже рідко. При великих поліпах може виникати дискомфорт в епігастральній ділянці, нудота, а при травмуванні – ознаки кровотечі.

Однак, в шлунку не всі поліпи потребують проведення видалення, це стосується гіперпластичних та поліпів фундальних залоз, запальних фіброзних поліпів невеликих розмірів. А вже аденоматозні – повинні бути обов`язково видалені.

Поліпи товстого кишківника

Поліпи товстого кишківника – це захворювання, яке розцінюється як передраковий стан з доведеною ймовірністю розвитку агресивної злоякісної аденокарциноми (рак). Частіше за все поліпи кишківника є безсимптомними.

Однак, як правило, великі поліпи можуть викликати:

  • Виділення крові з прямої кишки;
  • Болі в животі;
  • Здуття живота;
  • Закрепи і т.д.

Деякі види поліпів можуть з часом (зазвичай 10-15 років) малігнізуватись («переродитись» в рак). Проте не всі поліпи «перероджуються» в рак. І хоча кожен колоректальний рак колись був поліпом, усе залежить від гістологічного виду поліпів.

Поліпи в товстому кишківнику лікарі поділяють на дві основні групи:

  • «Класичні» аденоми (тубулярні, ворсинчасті, тубуло-ворсинчасті поліпи/аденоми): ці поліпи доволі часто «перероджуються» у злоякісні новоутворення, тому аденоми називають передраковими станами.
  • Зубчасті утворення (гіперпластичні поліпи, зубчасті поліпи на широкій основі та традиційні зубчасті аденоми): ці поліпи зустрічаються значно частіше та, в основному, не є передраковими станами.

Колоноскопія є «золотим стандартом» для виявлення поліпів товстого кишківника. Якщо будь-який поліп виявлено при колоноскопії відразу ж проводиться видалення – поліпектомія, і тканина направляється на патогістологічне дослідження для визначення типу: канцерогенний\злоякісний, преканцерогенний чи доброякісний. Саме це може попередити колоректальний рак. Поліпектомію потрібно проводити у всіх випадках, коли поліпи виявлено при колоноскопії.

Що ж таке поліпектомія при колоноскопії?

Протягом колоноскопії колоноскоп буде введено у Вашу пряму кишку та лікар ендоскопіст огляне усі відділи Вашого товстого кишківника та термінальний відділ тонкої кишки. Колоноскопію варто проводити для усіх людей старших 50 років, щоб виявити будь-який ріст, що може бути злоякісним. Якщо поліпи виявлено – вони мають бути видалені.

Є кілька методів для проведення поліпектомії. Який саме метод лікар обере буде залежати від типів поліпів.

Поліпи можуть бути:

  • за розмірами: крихітними, малими, середніми, великими;
  • за типом росту: «сидячими» (пласкими) чи на ніжці.

«Сидячі» (пласкі) поліпи є плоскими чи незначно підвищуються над поверхнею незміненої слизової оболонки та не мають «ніжки». Поліпи на ніжці ростуть на «ніжці», як гриби.

Для крихітних поліпів (менше ніж 5 мм у діаметрі), можна використати біопсійні щіпці для видалення.

Більші поліпи (малі та середні) (до 20 мм у діаметрі) можуть бути видалені використовуючи ендоскопічні петлі:

  • малі (6-9 мм у діаметрі) – «холодна» петлева поліпектомія;
  • середні (10-19 мм у діаметрі) – «гаряча» петлева поліпектомія.

При петлевій поліпектомії Ваш лікар за допомогою тонкої ендоскопічної петлі захопить та видалить поліп, у разі «гарячої» петлевої поліпектомії додатково використає електрохірургічний блок для різання поліпа та профілактики кровотечі.

Деякі поліпи через великі розміри, локалізацію чи структуру вважаються технічно більш складними для видалення чи ж асоціюються з підвищеним ризиком виникнення ускладнень. У таких випадках може бути застосована ендоскопічна резекція слизової (EMR). При ендоскопічній резекції слизової (EMR) поліп потрібно «підняти» від нижче лежачих тканин, використовуючи ін’єкцію рідини перед тим, як провести резекцію. Зазвичай застосовується стерильний розчин метиленового синього розведений фізіологічним розчином.

Якщо ж поліп завеликий для ендоскопічного видалення, пацієнт може потребувати хірургічного видалення.

Після видалення усі поліпи надсилаються на патогістологічне дослідження. Патогістологічне заключення зазвичай надходить за 7-10 робочих днів.

Як довго триває період відновлення після поліпектомії при колоноскопії?

Відновлення зазвичай відбувається швидко. Незначні побічні сиптоми, такі як: здуття живота, відчуття буркотіння у животі зазвичай проходять за 24 години після процедури. Якщо проводиться видалення великої кількості поліпів чи великих – повне відновлення може тривати до 2 тижнів.

Ваш лікар обов`язково надасть Вам інструкцію як себе поводити після поліпектомії. Окрім того, Вам може бути рекомендовано уникати деяких видів напоїв\продуктів протягом 2-3 днів після процедури.

Відповідно до результатів патогістологічного заключення, Ваш лікар визначить дату наступної «контрольної» колоноскопії.

Які можуть виникнути ускладнення?

Звичайно, видалення поліпів є малоінвазивною операцією, але як і будь-яка хірургічна операція вона може мати ускладнення. Можливі ускладнення при проведенні поліпектомії це: перфорація товстого кишківника або кровотеча. Ускладнення виникають рідко (не більше 0,5%); обов`язково зателефонуйте до свого лікаря, якщо у Вас з’являться будь-які з нижче перерахованих симптомів:

  • підвищення температури чи лихоманка;
  • значна кровотеча;
  • сильний біль чи здуття живота;
  • блювота;
  • нерегулярне серцебиття.

Лікарі послуги