Ендосонографія

Ендосонографія – це прогресивний високотехнологічний метод дослідження органів травного тракту, який поєднує два види інструментальної діагностики — ендоскопію та сонографію (дія ультразвуку).

Одночасне вивчення порожнистих і паренхіматозних органів шлунково-кишкового тракту відбувається за допомогою сучасного спеціального обладнання: відеоендоскопа, який на дистальному кінці має ультразвуковий датчик з великим діапазоном частоти ультразвуку (від 5 до 20 МГц). Він дозволяє ідентифікувати найменші зміни щільності людської тканини, оскільки апарат має велику роздільну здатність. Отримане зображення відрізняється більш високою якістю і точністю, ніж при звичайному УЗД, і надає вагомі підстави для верифікації того чи іншого діагнозу.

Переваги процедури

Ендосонографія має безліч переваг:

  • Доступність.
  • Безпечність для пацієнта та персоналу, оскільки відсутнє джерело опромінення.
  • Висока інформативність (згідно з результатами недавніх наукових досліджень, достовірність висновку ендосонографії з приводу новоутворень жовчного міхура складає 94,8%, а пухлин фатерового сосочка — понад 97%).
  • Точність діагностики: в разі трансабдомінального УЗД органів черевної порожнини, ультразвуку потрібно пройти через кілька середовищ організму людини, в той час як ендосонографія дозволяє максимально близько підвести УЗ-датчик до досліджуваного органу.
  • Можливість проведення як УЗД, так і доплерографії.
  • Під час ендосонографії можна виконати біопсію підозрілої ділянки для більш ретельного вивчення патологічного процесу.

Ендоскопічна ультрасонографія широко застосовується в гастроентерології, пульмонології, кардіології, онкології. Ендосонографія дозволяє чітко візуалізувати всі відділи травного тракту, паренхіматозні органи черевної порожнини, легені та бронхи, лімфовузли, а при використанні ефекту доплера вивчити кровообіг в органі.

Показання для проведення ендосонографії:

  • Доброякісні та злоякісні новоутворення органів, доступних візуалізації для вивчення ступеня поширеності та глибини ураження.
  • Виявлення регіонарних і віддалених метастазів.
  • Жовчнокам’яна хвороба.
  • Запальні захворювання паренхіматозних органів травлення і середостіння.
  • Патологія протоків печінки, жовчного міхура, підшлункової залози.
  • Необхідність проведення біопсії для уточнення діагнозу.

Ендоскопічне ультразвукове дослідження вважається інвазивною методикою інструментального обстеження.

Для попередження можливих ускладнень необхідно враховувати протипоказання:

  • Абсолютні: важкий стан хворого (сопор, кома), декомпенсована серцево-судинна і дихальна недостатність.
  • Відносні: неможливість введення відеоендоскопа через стравохід (стриктури, дивертикули, значна деформація шийного відділу хребта), коагулопатія, наявність первинної, не діагностованої пухлини травного тракту.

Підготовка до цього дослідження така сама, як при гастроскопії, якщо це верхня ендосонографія, і як при колоноскопії, якщо це нижня ендосонографія.

Оскільки виконання маніпуляції може супроводжуватися дискомфортом, перед введенням ендоскопа пацієнта вводять в легкий медикаментозний сон, під час якого стан пацієнта контролює лікар-анестезіолог.

Техніка проведення ендосонографії: з метою обстеження органів і структур, які розташовані поза шлунково-кишковим трактом, використовують ультразвуковий датчик. Ультразвук проникає на 4–6 см вглиб від точки прикладання. Цей метод дослідження також дозволяє здійснити тонкоголкову пункційну біопсію під контролем УЗ-датчика для подальшого цитологічного дослідження.

Видео

Відео послуги