Біопсія

Біопсія – це метод прижиттєвого отримання біологічного матеріалу для вивчення найменших структур людського організму, а саме тканин і клітин. При наявності в асортименті сучасного лікаря прогресивної апаратури (УЗД, КТ, МРТ, відеоендоскопів із високою роздільною здатністю), всі онкологічні новоутворення, проліферативні, аутоімунні процеси вимагають виконання якісного забору матеріалу для детального вивчення. Коректно виконана біопсія — ключовий момент для подальшого гістологічного дослідження з метою встановлення патоморфологічного діагнозу.

Показання до проведення прижиттєвого забору тканини:

  • Підозра на онкологічний процес (характерна клінічна картина, макроскопічні прояви новоутворення, обтяжений сімейний анамнез).
  • Для ідентифікації форми, характеру та стадії розвитку патології.
  • Для спостереження за динамікою патологічного процесу.
  • Для діагностики метастазів.
  • Для контролю якості лікування.
  • У разі рецидиву онкозахворювання.
  • У гастроентерології — своєчасне виявлення запальних і передракових станів з метою проведення адекватного лікування для попередження малігнізації процесу.

Як проходить біопсія

Існує кілька методик проведення забору досліджуваної тканини:

  • Пункційна біопсія – біологічний матеріал отримують шляхом проколу органа або новоутворення тонкою біопсійною голкою.
  • Ексцизійна біопсія – повне видалення органу або пухлини з подальшим вивченням.
  • Інцизійна біопсія – видалення лише невеликої частини органу або новоутворення для подальшої мікроскопії.
  • Трепанобіопсія – забір біоматеріалу (в основному, кістковий мозок і тканина молочної залози) здійснюється спеціальним інструментом — трепаном.
  • Скарифікаційна біопсія – біологічний матеріал складається з поверхневих шарів тканини, зібраної скарифікатором.
  • Петльова біопсія – отримання матеріалу за допомогою петлі та коагулятора в режимі високочастотного струму.
  • Відбиток з поверхні рани.
  • Щипкова (ендоскопічна) біопсія.
  • Виконання біопсії можливе під контролем зору (класичний варіант) або за допомогою високоточної візуалізуючої апаратури (УЗД, ендоскоп, рентген) – прицільний спосіб.

Ендоскопічна біопсія шлунка

Гастроскопія – це «золотий стандарт» візуалізації слизової оболонки стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки. Вона дозволяє виявити дефекти слизової оболонки (гострі та хронічні ерозії, виразки, поліпи), зміну судинного малюнка і т. ін. Але великий перелік захворювань вимагає більш детального вивчення, а саме особливостей патологічного процесу на тканинному і клітинному рівнях. З цією метою під час проведення езофагогастродуоденоскопії, за необхідності здійснюють додаткову маніпуляцію — біопсію зі змінених і підозрілих ділянок слизової або поліпів.

Показаннями до проведення біопсії шлунка є:

  • Наявність симптомів ураження шлунково-кишкового тракту (дисфагія, диспепсія, постійний біль, блювота з прожилками крові) на тлі неопластичного синдрому (різке зниження маси тіла, безпричинна анемія, відраза до м’яса).
  • В якості скринінгу онкологічних захворювань у пацієнтів із груп ризику (чоловіча стать, вік старше 55 років, куріння, наявність поліпів у системі травлення, наявність інфекції Helicobacter pylori, сімейний анамнез).
  • Для оцінки характеру запального процесу (атрофічний, гіпертрофічний варіант і т. ін).
  • Недостатня кількість даних для остаточної верифікації патології в стравоході, шлунку, 12-палій кишці.
  • Стравохід Барретта, при якому є висока ймовірність малігнізації кардіоезофагальної зони та нижньої третини стравоходу.
  • Виразкова хвороба з метою виключення метаплазії.

Ендоскопічна біопсія кишечника

У процесі виконання колоноскопії всі підозрілі ділянки слизової оболонки та поліпи в обов’язковому порядку підлягають мікроскопічному дослідженню. Мета процедури — виявлення передракових станів і своєчасна профілактика колоректального раку.

Показаннями до проведення біопсії кишечника також є:

  • Стійке порушення функції кишечника, наявність домішок крові в калі на тлі значного погіршення загального стану (симптоми онкологічної інтоксикації).
  • Тривалі запальні захворювання кишківника.
  • Наявність факторів ризику захворювань товстої кишки (особливо в осіб з обтяженим сімейним анамнезом на тлі надлишкової ваги, надмірного вживання тваринних жирів, куріння).
  • З метою верифікації неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона.
  • Виявлення свищів, звуження просвіту кишківника після проведеного рентген-контрастування.

Підготовка до біопсії

Пацієнт готується або до гастро-, або до колоноскопії.

Гастроскопія проводиться натще. Якщо виконання забору матеріалу буде здійснюватися в процесі колоноскопії, слід максимально якісно очистити кишечник. Тому напередодні обстеження пацієнту слід дотримуватися питної дієти та приймати спеціальні засоби для очищення кишківника.

Після обстеження

Використання сучасного обладнання, високий рівень кваліфікації лікарів, суворе дотримання всіх рекомендацій знижує ризик виникнення ускладнень біопсії практично до нуля.