Відрижка

Відрижка – це симптом, який спричиняє людині багато незручностей, особливо якщо виникає в колективі людей. Виділення повітря зі шлунка не завжди є ознакою захворювання. Крім легенів, повітря у великій кількості міститься і в шлунку (до 1,5 л). Воно підтримує тонус порожнинного органу та сприяє нормальній моториці шлунково-кишкового тракту (ШКТ), забезпечуючи евакуаційну функцію. Після потрапляння їжі в шлунок частина повітря «витісняється» і виходить назовні через ротову порожнину. Тому відрижка повітрям без специфічного запаху після прийому великого обсягу їжі не є патологією. Фізіологічна відрижка частіше виникає у людей з підвищеним внутрішньочеревним тиском (абдомінальний тип ожиріння, вагітність, фізичні навантаження). Часто виділення повітря з рота пов’язане з таким явищем, як аерофагія. Дослівно цей термін означає «проковтування повітря». Зазвичай аерофагія з’являється в разі швидкого прийому їжі, коли людина ковтає великі шматки, не пережовуючи їх. Якщо поява відрижки не пов’язана з їжею або повітря при ній має специфічний запах, слід звернутися до гастроентеролога.

Причини виникнення відрижки

Патологічна відрижка – це часто повторюване виділення повітря з ротової порожнини, що не завжди пов’язане з прийомом їжі. Повітря, яке виділяється, має неприємний запах, після такої відрижки у пацієнта залишається довгий післясмак. Якщо непатологічна відрижка зникає після корекції харчування, виключення шкідливих звичок, зменшення фізичного навантаження, то за хвороб ШКТ вона буде наявна навіть у разі суворого дотримання всіх рекомендацій.

Цей симптом може виникати за таких хвороб:

  • гастрит, дуоденіт;
  • виразкова хвороба;
  • патологія гепатобіліарної зони (гепатит, холецистит, цироз, холангіт, жовчнокам’яна хвороба, дискінезія жовчовивідних шляхів та ін.);
  • панкреатит;
  • гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) з езофагітом;
  • стравохід Баррета;
  • недостатність кардіального сфінктера;
  • травми, опіки стравоходу, шлунка;
  • функціональні розлади стравоходу та шлунка;
  • онкологічна патологія ШКТ;
  • як побічний ефект від приймання деяких лікарських препаратів;
  • на тлі патологій інших органів і систем (неврологічних, інфекційних, ендокринних, психіатричних та ін.).

За захворювань ШКТ відрижка рідко є самостійним симптомом. Зазвичай, у пацієнта є й інші скарги: біль у животі, печія, зниження апетиту, нудота.

Види відрижки

  • Відрижка повітрям без запаху – варіант норми, коли має місце переїдання, аерофагія, підвищення внутрішньочеревного тиску.
  • Відрижка кислим – за підвищення секреції соляної кислоти та порушення моторики верхніх відділів ШКТ (гастрит, ГЕРХ).
  • Відрижка гіркотою – за патології гепатобіліарної зони, коли порушується продукція та виведення жовчі.
  • Відрижка з запахом «тухлих яєць» виникає, коли вміст шлунка починає бродити, що супроводжується виділенням сірководню; цей процес може виникати за атрофічного гастриту, коли знижується синтез соляної кислоти.

Методи лікування відрижки

Якщо відрижка не пов’язана із захворюваннями ШКТ, пацієнту рекомендують дотримуватися базових рекомендацій з харчування:

  • порції повинні бути невеликого розміру;
  • кількість прийомів їжі – 5–6 на день;
  • віддавати перевагу механічно та термічно обробленим стравам;
  • страви повинні бути теплими (не дуже гарячими або холодними);
  • останній прийом їжі не пізніше, ніж за 3 години до сну;
  • пити достатню кількість води (між прийомами їжі);
  • виключити ті продукти, які сприяють газоутворенню (газовані напої, бобові, кава, міцний чай, шоколад, капуста, яблука);
  • ретельно пережовувати їжу, а не ковтати великими шматками.

Також варто знизити інтенсивність фізичних навантажень. Тренування слід планувати мінімум через 2 години після прийому їжі. Крім того, потрібно намагатися уникати стресових ситуацій, оскільки на тлі стресу часто порушується моторика ШКТ.

Верифікація захворювання, яке спровокувало відрижку, є показанням для проведення лікування. Найчастіше призначається медикаментозна терапія.