Стравохід Барретта

Стравохід Барретта – одне з найсерйозніших ускладнень ГЕРХ. Здоровий стравохід складається з плоского багатошарового епітелію, але, внаслідок постійного ушкодження його шлунковим вмістом, в епітеліальній вистилці слизової оболонки може з’являтися нехарактерний для норми циліндричний епітелій. Дана перебудова (метаплазія) клітинної будови стравоходу небезпечна для здоров’я людини і може в подальшому викликати аденокарциному стравоходу.

Стравохід – це частина шлунково-кишкового тракту, яка має вигляд невеликої вузької трубки. При нормальних умовах їжа по стравоходу рухається тільки в одному напрямку: з ротової порожнини до шлунк у. Частий закид (більше ніж 47 разів на добу) шлункового вмісту в стравохід є патологічним процесом і носить назву патологічний гастроезофагеальний рефлюкс. Що в подальшому призводить до розвитку гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ).

Причини стравоходу Барретта

У більшості випадків дана патологія виникає на тлі ГЕРХ через тривалий запальний процес у стравоході. Крім рефлюкс-езофагіту існує ще ряд факторів, які сприяють збільшенню ризику виникнення стравоходу Барретта:

  • ожиріння, особливо в області живота;
  • грижа стравохідного отвору діафрагми;
  • генетична схильність;
  • патологічний хімічний або фізичний вплив на стравохід;
  • шкідливі звички.

Симптоми стравоходу Барретта

Це ускладнення виявляють частіше при ендоскопічному обстеженні пацієнта, оскільки воно не має характерних симптомів. Але є ряд ознак, на які необхідно звернути увагу:

  • розлад акту ковтання. Виникнення болю і дискомфорту при ковтанні твердої їжі;
  • дуже часта і тривала печія;
  • поява в роті кислого або гіркого присмаку. Часті відрижки кислим;
  • нудотаблювота. Особливо небезпечним симптомом є блювота з кров’ю;
  • осиплість і хриплий голос;
  • хронічний кашель;
  • різка втрата ваги;
  • млявість, слабкість, апатія, втрата апетиту і т.д.

При появі подібних симптомів та ознак необхідно записатися на консультацію до гастроентеролога.

Діагностика стравоходу

Гастроентеролог збирає детальний анамнез захворювання і проводить ретельне обстеження пацієнта. Для того, щоб перевірити стан стравоходу лікар призначає наступні обстеження:

Після отримання результатів обстеження, гастроентеролог підбирає найбільш ефективний курс лікування індивідуально для кожного пацієнта.

Лікування стравоходу Барретта

Щоб не допустити такого ускладнення, як «Стравохід Барретта», необхідно своєчасно і ефективно лікувати ГЕРХ. Потрібно пам’ятати, що тільки лікар підбирає індивідуально для кожного пацієнта медикаментозну терапію і дає рекомендації щодо способу життя, дієти та режиму. Основна мета терапії полягає в наступному:

  • усуненнязакидання шлункового вмісту в стравохід;
  • локальнийзахист слизової стравоходу;
  • попередження прогресіїметаплазіїта дисплазії;
  • попередження розвитку раку стравоходу.

Діагноз «стравохід Барретта» виставляється за результатами біопсії. Сама тактика лікування даного патологічного синдрому також ґрунтується на результатах цього дослідження. За відсутності дисплазії необхідне постійне ендоскопічне спостереження, аби не допустити переродження стравоходу Барретта в рак. При такому варіанті пацієнт отримує необхідне медикаментозне лікування і знаходиться під постійним наглядом гастроентеролога.

При дисплазії низького ступеня одним з ефективних методів лікування є ендоскопічна радіочастотна абляція (RFA) слизової стравоходу Барретта. Надалі контроль через 3 місяці. При наявності резидуального Барретта – використання аргоноплазмової коагуляції (APC). Початкове використання APC теж виправдано при наявності короткої ділянки стравоходу Барретта.

При дисплазії високого ступеня необхідне хірургічне втручання – ендоскопічна резекція слизової стравоходу (EMR) при візуалізації видимого утворення в сегменті СБ, або RFA – при відсутності видимого утворення.

ПБ з внутрішньослизовим раком – пряме показання для EMR.

Рекомендації з приводу ведення пацієнтів зі СБ від Британської асоціації гастроентерологів (BSG).

Наслідки стравоходу Барретта

Стравохід Барретта – це небезпечна патологія, попередити яку значно простіше, ніж лікувати. За відсутності лікування прогноз дуже несприятливий, оскільки наслідком даної патології є така злоякісна пухлина, як аденокарцинома стравоходу.

При цьому слід пам’ятати, що своєчасне виявлення метаплазії Барретта і правильно підібрана терапія дозволяє підвищити шанси пацієнта на повне одужання.