Шкірні висипання

кожные высыпания

Шкірні висипання — це симптом, який виникає за багатьох захворювань. Поява елементів висипу не завжди свідчить про патологію шкіри, але може бути ознакою хвороб внутрішніх органів. Шкірні покриви людини можна назвати «дзеркалом» стану внутрішнього середовища. Часто зміни шкіри відображають патологічний процес у внутрішніх органах, зокрема патології травної системи (шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної системи, підшлункової залози). Багато хто запитає: навіщо звертати увагу на шкірні висипання у людини, яка скаржиться на біль у животі, коли в еру сучасної лабораторно-інструментальної діагностики можна детально вивчити будь-який орган? Ретельне загальне клінічне обстеження пацієнта, яке охоплює огляд всього шкірного покриву, дозволяє запідозрити ту чи іншу патологію та обрати оптимальний подальший «маршрут пацієнта».

Різновиди шкірних висипань

Детальним вивченням елементів висипу за шкірних захворювань займається дерматологія, а їх лікуванням і діагностикою — лікарі-дерматологи. Але як уже згадувалося раніше, шкірні висипання супроводжують не тільки патології шкіри та її придатків.

У разі появи висипу (плям, пухирів, папул, пухирців, ерозій, виразок, кірок) у першу чергу слід виключити найбільш часті причини їх появи: інфекційні захворювання (кір, краснуха, вітряна віспа, герпес, інфекційний мононуклеоз та ін.), алергічну патологію (атопічний дерматит, кропив’янка), шкірні захворювання (піодермія, екзема та ін.).

Але якщо пацієнт звернувся до лікаря зі скаргами, специфічними для патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ), слід звернути увагу на його шкіру та зв’язати описувані симптоми зі шкірними висипаннями.

Які різновиди висипань можуть наштовхнути лікаря на хворобу того чи іншого органу?

  1. Захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки. Тут специфічної висипки немає, але можуть з’являтися темні коричневі плями в епігастрії.
  2. Хвороби тонкої кишки, що супроводжуються синдромами мальабсорбції та мальдигестії, часто мають характерні шкірні симптоми. За рахунок порушення всмоктування важливих для організму вітамінів і мікроелементів знижується тургор і еластичність шкіри, вона починає лущитися, з’являються поверхневі тріщини, ерозії, різноманітна висипка. Може розвиватися ангулярний стоматит і хейліт.
  3. Шкірними симптомами хвороби Крона та неспецифічного виразкового коліту (НВК) є вузлова еритема, піодермія, поява везикул і папул, рідко некротичний епідермоліз.
  4. Патологія гепатобіліарної системи практично завжди супроводжується шкірними змінами. У першу чергу, це жовтяниця, як зовнішній прояв підвищення рівня білірубіну в крові. Крім зміни кольору шкіри, за жовтяниці з’являється свербіж, сухість. У разі хронічних хвороб печінки виникають телеангіектазії, або «судинні зірочки» — розширення дрібних підшкірних капілярів. За холестазу виникає пальмарна еритема — почервоніння долонь. Ксантоми і ксантелазми (білі або жовті вузлики на шкірі) виникають у разі порушення ліпідного обміну. Патологія печінки часто провокує розвиток геморагічного синдрому (за рахунок зниження синтезу білків), що проявляється геморагічним висипом (пурпурою).
  5. Хвороби підшлункової залози — ще одна причина висипу в гастроентерології. За панкреатиту на шкірі живота часто з’являються ділянки локального ціанозу. Біля пупка іноді виникають екхімози, як ознака пошкодження судин. Можлива геморагічна висипка, поява коричневих плям.
  6. Харчова алергія — це патологія на стику двох дисциплін: алергології та гастроентерології. Це захворювання проявляється як симптомами з боку ШКТ, так і алергічним висипом.

Класифікації висипу за гастроентерологічних захворювань немає, але характер патологічних шкірних елементів у комплексі з симптомами ураження органів ШКТ дозволить створити «картину» хвороби.

Найчастіше висип за хвороб органів ШКТ локалізується на передній черевній стінці. Геморагічний (пурпура, петехії) або алергічний (кропив’янка) висип поширюється по всьому тілу (він з’являється на руках, обличчі, ногах, животі, спині, долонях, шиї, щоках, губах, плечах, ступнях, пальцях, передпліччях, потилиці, зап’ястях).

Шкіра свербить у таких випадках:

  • якщо наявний алергічний компонент (наприклад, у разі харчової алергії з’являються рожеві та червоні плями, папули різного розміру, за яких одночасно виникає сильний свербіж);
  • у разі жовтяниці.

Найчастіше за наявності патології органів травлення з’являються плями (темні, коричневі, червоні, сині) без свербежу та інших симптомів.

Діагностика шкірних висипань

Діагностика висипу в гастроентерології охоплює детальний огляд всієї поверхні шкірних покривів, а також проведення додаткових досліджень: загального та біохімічного аналізу крові, коагулограми, маркерів гепатитів, копрограми, ендоскопічних досліджень (ЕГДС (гастроскопія шлунка), колоноскопія кишкiвника, ендоскопія шлунка), УЗД органів черевної порожнини та ін.

Методи лікування шкірних висипань

У разі появи висипу насамперед потрібно виявити причину патології, а потім провести етіологічне лікування захворювання. Терапія шкірних висипань входить у комплекс симптоматичної терапії та проводиться лікарями-дерматологами. Але, зазвичай, якщо усунути основну хворобу (наприклад, патологію печінки, за якої часто з’являється геморагічний висип), шкірні прояви зникають самостійно. Рідше потрібно локальне лікування шкірного ускладнення (наприклад, у разі піодермії на фоні хвороби Крона або НВК).