Дисбактеріоз і синдром надлишкового бактеріального зростання

Дисбактериоз

Нормальний склад кишкової мікрофлори може бути тільки при нормальному, здоровому, фізіологічному стані організму, і навпаки. Будь-яке відхилення від норм гомеостазу (балансу) між нормальною і патогенною флорою кишечника в простолюдді заведено називати «хвороба дисбактеріоз».

Але слід зауважити, що це не захворювання, а клініко-лабораторний синдром, дійсно пов’язаний зі зміною якісного і / або кількісного складу мікрофлори, який може призводити до різного роду розладів шлунково-кишкового тракту, а також до метаболічних і імунних порушень організму загалом.

Найчастіше цей стан, як і синдром надлишкового бактеріального зростання, виникає вторинно, тобто на тлі іншої функціональної або органічної патології або як наслідок впливу різних чинників, наприклад:

  • антибіотикотерапія, лікування цитостатиками, гормонами, променева терапія, хірургічні втручання;
  • дефіцит харчових волокон (клітковини);
  • вживання в їжу великої кількості консервантів, харчових барвників і ін.;
  • нерегулярне і незбалансоване харчування, голодування;
  • різка зміна раціону і режиму харчування;
  • стреси;
  • інфекційні захворювання шлунково-кишкового тракту та інших органів і систем;
  • зниження імунного статусу організму;
  • порушення біоритмів (балансу між сном і неспанням), перевтома;
  • органічні та функціональні порушення моторно-евакуаторної функції кишечника.

Лікування дисбактеріозу і синдрому надлишкового бактеріального зростання передбачає комплексний підхід. Передусім — це лікування основного захворювання. Патогенетична терапія включає прийом препаратів, що викорінюють першопричину дисбактеріозу, поряд з цим проводиться курс щодо відновлення нормальної мікрофлори кишечника (пробіотики, пребіотики або синбіотики), кишкові антисептики, вітаміни та ін. Поряд з медикаментозною терапією пацієнту рекомендують дотримуватися особливого режиму харчування, вживати достатню кількість рідини. Індивідуально для кожного пацієнта розробляється дієта.