Блідість

бледность

Блідість – це симптом, який лікар зауважує одним із перших під час первинного огляду пацієнта. Блідий відтінок шкіри не завжди асоційований із захворюваннями, тому лікар обов’язково враховує індивідуальні особливості людини. Колір шкіри залежить від безлічі чинників: генетичні причини, характер харчування, навколишнє середовище, особливості способу життя. Люди з блідою шкірою не обов’язково хворіють, і навпаки, у деяких випадках наявність, здавалося б, «здорового рум’янцю» свідчить про патологію (лихоманка, вади серця, пневмонія та ін.). Якщо відтінок шкіри раніше був іншим, і пацієнт цю зміну не пов’язує зі зміною свого способу життя, потрібно більш детально розібратися в можливій причині розвитку блідості. Під час оцінки шкірних покривів пацієнта обов’язково звертають увагу на колір слизових оболонок. Це дозволяє провести диференційну діагностику патологічної блідості від індивідуальної особливості людини.

Причини виникнення блідості

Колір шкіри людини залежить не тільки від кількості пігменту в епідермісі (мелатоніну), але і від характеристик підшкірних судин і рівня гемоглобіну в крові. Розглянемо більш детально причини блідості шкірних покривів:

  1. Індивідуальні особливості людини та її спосіб життя. Цілком логічно, якщо у батьків бліда шкіра, то і в дитини є велика ймовірність такого кольору шкірних покривів. Окрім того, часті фізичні навантаження, неправильне харчування, поганий сон сприяють зміні кольору шкіри.
  2. Адаптація організму до стресу. Під час підвищеного фізичного та психоемоційного навантаження у кров викидається підвищена кількість адреналіну, який впливає на м’язовий шар судин і призводить до їх спазму. Цей механізм спрямований на оптимальний розподіл крові в організмі для поліпшення кровообігу в життєво важливих органах.
  3. Нейроциркуляторна дисфункція (або вегето-судинна дистонія) за гіпотонічним типом. Зниження рівня артеріального тиску призводить до погіршення кровообігу в підшкірних судинах, що призводить до блідості шкіри. Крім цього симптому, хворі скаржаться на головний біль, запаморочення, зниження температури в кінцівках.
  4. Захворювання серцево-судинної системи (серцева недостатність, вади розвитку).
  5. Лейкози (можуть супроводжуватися апластичною та постгеморагічною анемією).
  6. Патологія нирок.
  7. Хвороби крові. Анемія – одна з найчастіших причин блідості шкірних покривів. Зниження рівня гемоглобіну та еритроцитів виникає за дефіциту вітамінів і мікроелементів у раціоні, під час вагітності, годування грудьми, під час інтенсивного росту дитини. Крім того, існує велика кількість захворювань, які можуть спровокувати анемію.

У розрізі гастроентерології найпоширенішими причинами анемії та викликаної нею блідості шкіри є:

  1. Хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ), що супроводжуються кровотечами (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, поліпи ШКТ, геморой, анальна тріщина, злоякісні захворювання ШКТ).
  2. Хвороби, за яких погіршується всмоктування вітамінів і мікроелементів (целіакія, ентеропатії різної етіології).
  3. Захворювання печінки (через порушення синтезу білкової складової гемоглобіну або за декомпенсованих станів, що супроводжуються портальною гіпертензією та кровотечами).

Діагностика блідості

Чому так важливо обстежити пацієнта з анемією? У всіх провідних міжнародних рекомендаціях анемія є загрозливою ознакою, яку називають симптомом «червоного прапорця», тобто блідість шкіри вимагає ідентифікації причини. Настороженість лікаря за наявності анемії у гастроентерологічного хворого пояснюється тим, що цей симптом може бути єдиною ознакою злоякісної пухлини. З огляду на стрімке зростання онкологічної патології в Україні, в першу чергу потрібно виключити наявність злоякісного новоутворення у людини з анемією.

Отже, визначення блідості шкіри під час загального огляду пацієнта і виключення аліментарних факторів зниження гемоглобіну є приводом для подальшого проведення лабораторних та інструментальних обстежень.

Методи лікування блідості

Блідість шкіри – це симптом, який виникає за багатьох захворювань. Якщо людина не пред’являє ніяких скарг, окрім блідості, поява такого симптому може бути наслідком неправильного харчування. Тому в першу чергу таким пацієнтам рекомендують дотримуватися здорового способу життя та раціоналізувати харчування.

Потрібно розуміти, що навіть у разі виявлення анемії, вона не є самостійною нозологією. Тому основна мета діагностики – ідентифікація основного захворювання для призначення найбільш ефективного лікування. Усунення анемічного синдрому входить у програму симптоматичного лікування і передбачає призначення залізовмісних препаратів.