Біль у животі

Біль у животі є однією з найбільш поширених скарг, із якими пацієнти звертаються по медичну допомогу. Він може виникати за багатьох захворювань, але найчастіше цей симптом супроводжує гастроентерологічні хвороби.

У черевній порожнині є багато органів, ураження яких проявляється болем, тому для лікаря вкрай важливі характеристики больового відчуття: локалізація, характер, інтенсивність, іррадіація. Також важливо визначити зв’язок болю з прийомами їжі, що має велике значення для встановлення діагнозу.

Причини виникнення болю в животі

Причини болю в животі:

  • Захворювання органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ):
  • Неправильне харчування, що супроводжується надмірним газоутворенням і розтягуванням кишечника.
  • Нервові хвороби: радикуліт, неврит.
  • Психосоматичні болі, які пов’язані з індивідуальною реакцією на стрес, сильним психоемоційним перенапруженням.
  • Хірургічні хвороби (гострий апендицит, гострий холецистит, гострий панкреатит, гостра кишкова непрохідність, дивертикульоз, апендикулярні абсцеси, флегмони, гострий тромбоз мезентеріальних судин та ін.).
  • Ураження сечостатевої системи (сечокам’яна хвороба, цистит, захворювання внутрішніх статевих органів у жінок).
  • Психічні захворювання.
  • Ендокринні захворювання (діабетична ендокринопатія, ураження кишечника за тиреотоксикозу).
  • Метаболічні розлади (хвороба Гоше).
  • Позасуглобові прояви ревматичних хвороб.
  • Алергічні патології, зокрема харчова алергія.
  • Гостра кишкова інфекція.
  • Травми живота.
  • Інфаркт міокарда.

З огляду на широкий діапазон причин болю в животі пацієнту важливо максимально точно описати його, а також звернути увагу не те, коли больові відчуття посилюються: до або після їди, під час ходіння, під час виконання певних рухів. Найчастіше пацієнти скаржаться не тільки на біль у животі, а й на відрижку, печію, нудоту, блювання, порушення випорожнень, підвищення температури. Поєднання всіх симптомів складає клінічну картину захворювання.

Види болю в животі

Існує два види болю:

  • Ноцицептивний – виникає в результаті впливу на больові рецептори подразника. Властивий для пошкодження тканин.
  • Нейрогенний – має периферичне або центральне походження. Периферичний нейрогенний біль виникає за ураження нервів, а центральний – за патології больового центру, розташованого в головному мозку.

Для опису болю використовують кілька критеріїв:

  • Локалізація (вище, нижче, праворуч, ліворуч від пупка). Для зручності опису болю в животі в гастроентерології та абдомінальній хірургії передню черевну стінку ділять на три «поверхи», кожен із яких ділиться ще на 3 ділянки – квадранта. Точне визначення локалізації болю та його іррадіації дає можливість скласти подальший «маршрут пацієнта» для встановлення діагнозу.
  • Інтенсивність: легкий, помірний, сильний і дуже сильний.
  • Тип: гострий, хронічний, тупий, ниючий, різкий, ріжучий, нападоподібний, розпираючий, оперізуючий.
  • Зв’язок болю з прийомами їжі, фізичним навантаженням, стресом та іншими зовнішніми факторами.

Методи лікування болю в животі

Лікування болю належить до симптоматичної терапії, яка спрямована на поліпшення самопочуття пацієнта. Цей принцип лікування не вирішує проблему і не ліквідує причину симптому. Тому важливо встановити етіологічний чинник захворювання та усунути його. Важливою умовою для відновлення працездатності органів травного тракту є дотримання дієти.

Але бувають випадки, коли процес діагностики затягується, лікування хвороби орієнтоване на довготривалий ефект, але пацієнт страждає від болю тут і зараз. З метою поліпшення якості життя хворого можуть призначатися знеболювальні засоби. В гастроентерології переважно застосовуються анальгетики, спазмолітики або їх комбінації.

Наслідки болю в животі

Говорити про наслідки болю не зовсім коректно, оскільки вони асоційовані з ураженням конкретного органу. Виникнення больових відчуттів часто є клінічним критерієм деструкції клітин. Біль – це сигнал організму про допомогу. Не потрібно його ігнорувати. Своєчасне звернення до лікаря дозволить запобігти ускладнень захворюваня.