Біль у підшлунковій залозі

Біль у підшдунковій залозі

Біль в районі підшлункової залози – це загальний симптом, який проявляється при порушеннях роботи даного органу. Може відрізнятися за характером та інтенсивністю. Частіш за все місцем локалізації болю є епігастрій та область лівого підребер’я. Може мати оперізувальний характер – відлунювати в ліву частину попереку, в спину, та ін.

Біль в зоні підшлункової залози зазвичай виникає через 25–35 хвилин після їжі. Больовий синдром здатні спровокувати смажені, копчені та гострі страви, а також зловживання кавою, шоколадом, алкоголем, газованими напоями.

Захворювання, яке зустрічається з найбільшою частотою і супроводжується больовим синдромом в області підшлункової залози, носить назву хронічний панкреатит.

Причини виникнення болю у підшлунковій залозі

Появу больового синдрому можуть спровокувати наступні фактори:

  • Нераціональне харчування (в раціоні хворого переважає жирна, м’ясна, смажена їжа, а також присутні випадки нічного переїдання), які призводять до порушення обміну речовин.
  • Шкідливі звички (зловживання алкоголем, паління).
  • Недостатня рухова активність (сидячий спосіб життя).
  • Порушення діяльності ендокринної системи (різноманітні захворювання паращитовидних залоз).

Вищезазначені причини слугують основою для розвитку таких захворювань підшлункової залози, як:

  • панкреатит в гострій або хронічній формі;
  • кіста головки і тіла підшлункової залози;
  • рак підшлункової залози.

До всього, больові відчуття можуть виникати в результаті іррадіації болю при захворюваннях інших органів ШКТ:

Види болю в підшлунковій залозі

Якщо у хворого діагностовано гострий панкреатит, він зазвичай відчуває різкий, нападоподібний біль, інтенсивний, гострий та ріжучий за характером. При хронічному панкреатиті біль тупий, тягнучий.
Больові відчуття в підшлунковій залозі лише в рідких випадках є самостійними симптомами. Як правило, пацієнт має й інші скарги.

При зовнішньосекреторній недостатності підшлункової залози хворий скаржиться на:

При ендокринній недостатності підшлункової залози скарги можуть бути наступними:

  • Спрага.
  • Підвищене споживання води.
  • Збільшення діурезу.
  • Зниження ваги.

Методи лікування болю в підшлунковій залозі

Вибір методу лікування болю в підшлунковій залозі залежить від різноманітних факторів: етіології, тяжкості та стадії захворювання, наявності ускладнень і т. п. Лікування медикаментозне і може проводитися декількома способами. Зазвичай вдаються до консервативного, однак, якщо наявні ускладнення, лікування відбувається ендоскопічним або ж хірургічним шляхом.

Під час больового синдрому пацієнту прописують постільний режим та базові рекомендації щодо харчування:

  • частота прийомів їжі – 5-6 разів на день;
  • харчування має бути дрібним (споживання їжі невеликими порціями);
  • останній прийом їжі – за 3 години до сну;
  • бажано відмовитися від алкогольних напоїв, чаю, кави, газованої води, шоколаду, смажених страв, копченостей, маринадів та солінь;
  • дозволений білий хліб учорашньої випічки, сухарі з білого хлібу, печиво, овочеві супи, напіврідкі каші, страви з варених овочів (за винятком часнику, цибулі, редиски, щавлю, шпинату), м’ясо та риба (лише у вигляді парових котлет), кисломолочні знежирені продукти в помірних кількостях.

Якщо пацієнт відчуває сильні болі в підшлунковій залозі, йому прописують болезаспокійливі, спазмолітики та ін. В кожному конкретному випадку лікування відрізняється і має проводитися лише під наглядом лікаря, самолікування суворо заборонено.

За адекватної терапії біль минає на 3–5 день. Під час прогресування гострого панкреатиту больовий синдром спершу посилюється, зменшуючись лише на другий тиждень захворювання. Якщо консервативне лікування не принесло ефекту, вдаються до хірургічних методів.

Наслідки болю в підшлунковій залозі

Наслідки захворювання даного органу варіюються від повного одужання до переходу в хронічні форми. Найбільш несприятливе завершення – летальне.

Недобросовісна терапія гострого та хронічного панкреатиту незмінно призводить до цілої низки різноманітних наслідків. Традиційно їх розподіляють на дві групи: ранні та пізні.

Серед ускладнень, які відносяться до раннього періоду захворювання, виділяють:

  • механічну жовтяницю;
  • портальну гіпертензію;
  • кровотечі в органах шлунково-кишкового тракту;
  • кісти та псевдокісти;
  • бактеріальні ускладнення (флегмона, абсцес підшлункової залози);
  • системні захворювання (ДВЗ-синдром).

Пізні ускладнення – це зазвичай: